Електронна пошта створити: Яндекс.Пошта — безкоштовна та надійна електронна пошта

Як зареєструвати поштову скриньку

Електронна пошта — технологія передачі електронних повідомлень («листів») через комп’ютерну мережу, яка користується величезною популярністю. Без наявності скриньки електронної пошти працювати або спілкуватися в Інтернеті дуже складно. Тут викладена інструкція для недосвідчених користувачів про порядок створення поштових скриньок, а також установки і налаштування поштових клієнтів (програм для керування електронною поштою).

Як зареєструвати поштову скриньку

Електронна пошта — технологія передачі електронних повідомлень («листів») через комп’ютерну мережу. Будь-яка людина може безкоштовно створити свій особистий ящик електронної пошти. Для цього потрібний комп’ютер або інший пристрій з доступом до Інтернету (планшет, смартфон, мобільний телефон). У розмовній мові ящик електронної пошти часто називають також mail, email, e-mail, е-майл, «мило» та ін. Користуючись поштовою скринькою, можна відправляти і приймати електронну кореспонденцію (текстові повідомлення, а також невеликі файли). Щоб створити електронну пошту, необхідно зайти на сайт якогось поштового сервісу (див. трохи нижче), натиснути кнопку «Реєстрація» і заповнити спеціальну форму. В процесі реєстрації треба вказати інформацію про власника майбутньої електронної пошти, придумати назву поштової скриньки (адресу) і пароль для доступу до неї. Назву пошти і пароль треба запам’ятати. Ці дані надалі постійно будуть потрібні для доступу в поштову скриньку. Кожна скринька електронної пошти має адресу (унікальне ім’я), яке складається власне з назви скриньки, придуманої користувачем в процесі реєстрації, і назви поштового сервера, на якому вона зареєстрована, розділених знаком @ (наприклад, [email protected]). Найпопулярнішими поштовими сервісами в україно- та російськомовному Інтернеті є: •

Mail.Ru — адреса сайту https://mail.ru; • ЯндексПошта — адреса сайту https://mail.yandex.ru; • Gmail (пошта від Google) — адреса сайту https://mail.google.com. Працювати із вже створеною електронною поштою можна двома способами: через WEB-інтерфейс і за допомогою поштових клієнтів (поштових програм). Перший варіант найпростіший. Єдина вимога — наявність пристрою, підключеного до мережі Інтернет (комп’ютер, планшет, телефон). Користувач через звичайний браузер (Internet Explorer або ін.) заходить на стартову сторінку поштового сервісу, на якому зареєстрована його електронна пошта (див. вище), тисне на кнопку «Увійти», у відповідні поля вводить назву своєї скриньки і пароль до неї, після чого відкривається панель управління поштовою скринькою. У ній усе просто і наглядно. Якщо треба переглянути вхідну пошту — клацаєте мишкою по розділу що «Вхідні» і отримуєте список присланих вам листів. Хочте прочитати якийсь з них — клацаєте по ньому мишкою і він відкривається. Хочте написати комусь листа — тиснете на кнопку «Написати лист», заповнюєте усі необхідні поля і натискаєте «Відправити». Перевага роботи з електронною поштою через WEB-інтерфейс — можливість доступу в поштову скриньку з будь-якого комп’ютера (не обов’язково домашнього) або іншого пристрою, підключеного до Інтернету. Недолік — велика кількість нав’язливих сервісів і реклами. Другий варіант передбачає установку на комп’ютер спеціальної програми — поштового клієнта. Ця програма на вимогу користувача або з певною періодичністю зв’язується з поштовим сервером, отримуючи і відправляючи пошту. Вона надає можливість краще організувати роботу з листами, може зберігати копії усієї кореспонденції безпосередньо на комп’ютері користувача, а не тільки в мережі, і забезпечує роботу з ними, навіть якщо зв’язок з Інтернетом пропав. При цьому, у разі використання поштового клієнта, користувач не втрачає можливість отримувати доступ до поштової скриньки через WEB-інтерфейс.

Налаштування поштових клієнтів

Словосполучення «Поштовий клієнт» — це узагальнена назва досить великої групи програм для роботи з електронною поштою. Найбільш зручними серед них є платна програма The Bat! і безкоштовна Mozilla Thunderbird. Нижче описано порядок їх налаштування і використання з поштовими скриньками, зареєстрованими на MAIL.RU. Налаштування цих програм для роботи з поштовими скриньками інших поштових сервісів здійснюється аналогічним чином.

Налаштування Mozilla Thunderbird

• Mozilla Thunderbird:

⇒ Детальніше про програму | скачати >>>

Під час першого запуску програма запропонує імпортувати налаштування з Outlook Express. Проігнорувавши цю пропозицію, треба пройти далі, поки не з’явиться вікно «Налаштування облікового запису пошти», в яке треба внести відповідні дані (адреса електронної пошти та ін.) і натиснути «Продовжити». Далі Thunderbird самостійно підбере потрібні налаштування для доступу до поштової скриньки (як правило, їй це вдається).

Таблиця 1
Ім’я сервера	pop.mail.ru
Ім’я користувача	Вказати адресу електронної скриньки
Порт	2525
Захист з’єднання	Ні

Якщо Thunderbird автоматично налаштується не правильно і зв’язку з поштовим сервером не буде, параметри програми треба виправити «в ручному режимі». Для цього в меню «Інструменти» (у лівому верхньому кутку вікна програми) треба вибрати пункт «Параметри облікового запису», відкриється однойменне вікно. У ньому в лівій частині пройти в розділ «Параметри сервера» і внести дані з Таблиці 1.

Таблиця 2
Опис	mail.ru
Ім’я сервера	smtp.mail.ru
Порт	2525
Використати ім’я і пароль	+
Ім’я користувача	ввести адресу електронної скриньки
Використовувати захищену аутентифікацію	—
Захист з’єднання	Ні

Параметри сервера, відсутні в таблиці, налаштовуються на розсуд користувача (можна залишити без змін). Після цього треба перейти в розділ «Сервер вихідної пошти (SMTP)», в якому натиснути кнопку «Змінити», і у вікно «SMTP сервер», що відкрилося, внести дані з Таблиці 2, після чого натиснути кнопку «ОК» і зберегти параметри.

Налаштування The Bat!

• The Bat! Home:

⇒ Детальніше про програму | скачати >>>

Під час першого запуску програма «попросить» надати необхідні їй дані. У вікнах, що відкриваються, треба натискати кнопки «Далі» і «ОК», поки справа не дійде до вікна «Створення нової поштової скриньки». Далі порядок дій наступний: • відмічаємо поле «Створити нову поштову скриньку» і тиснемо «Далі»; • вводимо ім’я скриньки (будь-яке, наприклад, адресу поштової скриньки) і тиснемо «Далі»; • у полі «Адреса E-mail» вводимо адресу електронної пошти, яку заздалегідь треба було створити, і тиснемо «Далі»; • у вікні, що відкрилося, нічого не міняючи, знову тиснемо «Далі»; • у полі «Ім’я користувача» вводимо повну адресу електронної пошти!!! (а не тільки його частини до знаку @), а також у відповідному полі вказуємо пароль для доступу до неї. Потім, нічого не змінюючи, тиснемо кнопки «Далі» до завершення реєстрації.

Таблиця 1
SMTP — сервер	smtp.mail.ru
З’єднання	Звичайне
Порт для відправки пошти	2525
Аутентифікація SMTP	«Аутентифікація SMTP (RFC — 2554)» — «Використати вказані нижче параметри», де у відповідні поля ввести адресу скриньки і пароль
Поштовий (POP3) сервер	pop.mail.ru
З’єднання	Звичайне
Порт для отримання пошти	110
Користувач	Ввести адресу поштової скриньки
Пароль	Ввести пароль до поштової скриньки
Аутентифікація при отриманні пошти	Звичайна

Коли програма запуститься, треба зайти в меню «Скринька» (у лівому верхньому кутку вікна програми) і вибрати пункт «Властивості поштової скриньки». Там, в лівій частині меню, клацнути мишкою по пункту «Загальні відомості», після чого відповідним чином заповнити поля в правій частині. Потім треба перейти в розділ «Транспорт», в якому внести дані, як в Таблиці 1. Після внесення даних не забудьте натиснути кнопку «ОК».

Електронна пошта на 10 хвилин

App Store Google Play 10minemail uk

• en
• es
• nl
• de
• fr
• it
• pl
• pt
• ru
• sr

Gmail: безпечна корпоративна електронна пошта

• Огляд
• Сервіси, які входять у пакет close

  Включені додатки arrow_forward

  • Gmail Корпоративна електронна пошта
  • Meet Відео- й голосові конференції
  • Chat Командні чати
  • Календар Спільні календарі
  • Диск Хмарне сховище
  • Документи Робота з текстовими документами
  • Таблиці Електронні таблиці
  • Презентації Інструмент для створення презентацій
  • Форми Інструмент для створення опитувань

Електронна пошта — Вікіпедія

Типовий інтерфейс програми для користування електронною поштою Thunderbird (Mozilla)

Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми з використанням цифрових пристроїв, таких як комп’ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

Призначення та функції е-пошти[ред. | ред. код]

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж^{[джерело?]}.

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (offline). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп’ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв’язку.

Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Загалом в залежності від розміру листа та швидкості каналу зв’язку доставка електронного листа триває в середньому від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда, можуть бути затримки через збої в поштових серверах.

Дослідження 2019 року компанії Twilio показує, що більшість користувачів для отримання звітів або повідомлень віддають перевагу електронній пошті чи текстовим статтям, а не соцмережам та мобільним додаткам^[1].

Принципи роботи електронної пошти[ред. | ред. код]

Електронна пошта, або, як її ще називають, E-mail (від англ. electronic — електронна, mail — пошта) — служба Інтернет для передачі текстових повідомлень та прикріплених до них файлів у вигляді листів. Електронна пошта є однією з найбільш використовуваних. Її схожість на звичайну пошту полягає в тому, що обидві передають повідомлення. Основною перевагою електронної пошти є її швидкість: електронний лист потрапляє в «поштову скриньку» адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання. Відмінність між звичайною та електронною поштою ще полягає в тому, що електронні листи і будь-які додатки до них — розбиваються на дрібні шматочки, названі пакетами, які добираються до одержувача незалежно один від одного. У поштовій аналогії це означало б, що кожен лист розбирається по сторінках, які потім відправляються окремо поодинці і тій же адресі. По дорозі пакети передаються від сервера до сервера до тих пір, поки вони не потрапляють до кінцевого одержувача. Оскільки різні пакети добираються до адресата різними маршрутами, вони можуть поступити до нього в неправильному порядку. Але, як тільки всі пакети прибудуть, з них збирається первинне повідомлення. Звичайно, весь цей складний процес, який ми так довго описували, займає менше хвилини, навіть якщо адресати знаходяться на різних кінцях планети. 

Цінною перевагою електронної пошти в порівнянні із звичайною є можливість розсилки одного повідомлення за багатьма адресами відразу; все, що потрібно для цього зробити, — це перерахувати всіх ваших адресатів у відповідному полі E-mail програми. Це знайшло відображення ще в одній з важливій можливості електронної пошти — списках розсилки (англ. mailing lists). Вони полегшують листування з іншими користувачами Internet, які мають спільні інтереси. 

Повідомлення, відправлене на поштовий сервер, буде розіслане всім, хто підписався на цей список розсилки, тобто його отримають одразу тисячі користувачів. Підписатися на такі списки може кожний, хто має поштову адресу в інтернеті.

Відстеження прочитання[ред. | ред. код]

Протокол SMTP має обмежений механізм для відстеження прочитання переданого повідомлення, а також не має функціоналу для перевірки того, чи лист було переглянуто отримувачем.

Якщо поштовий сервер повідомляє про помилку доставки, це сигналізує про те, що повідомлення не було доставлене адресату. Щоб виправити це, Робоча група з Інтернет-інженерії розробила систему сповіщень про стан доставки та помилки, але ця система не є універсальною^[2].

Деякі з провайдерів електронної пошти навмисно не надають звіти про ненадання (NDR) та звіти про доставку повідолмлень для боротьби зі спамерами:

• Звіти про доставку можна використовувати для перевірки існування адреси, і якщо адреса існує, спамер отримує звіт про це;
• Якщо спамер використовує електронну адресу підробленого відправника (підробка електронної пошти), то на справжню адресу електронної пошти, яку було використано, можуть бути надіслані десятки тисяч звітів про недійсні адреси електронної пошти, які спамер, можливо, намагався надіслати електронною поштою.

Для отримання звіту про прочитання може використовуватись слідкування ща переходами по унікальним посиланянм або додавання відповідних зображень для тіла листа. Так, маючи унікальну адресу URL для посиланням або віддаленого зображення, поштовий сервіс може стежити за тим, чи відкрив отримувач посилання або чи було завантажено зображення, і тим самим отримати звіт про прочитання повідомлення^[3]. Перешкодити цьому може відключене завантаження віддалених зображень. Ця функція працює за замовчуванням, наприклад, у службі Gmail.

За відсутності стандартних методів було створено ріні системи, засновані на використанні кодів веб-помилок. Однак, вони працюють лише з клієнтами електронної пошти, які підтримують формат HTML. Більшість сучасних поштових клієнтів за замовчуванням не показують «веб-вміст» (як-от зображення)^[4][5].

Будова електронної адреси[ред. | ред. код]

Адреса містить ім’я комп’ютера та ім’я конкретного користувача цього комп’ютера, якому адресоване повідомлення.

Електронні скриньки розміщуються на спеціальних комп’ютерах — поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться спеціальне місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами.

Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад:

[email protected]

Aleх — ім’я скриньки, ukrbiz.net — доменне ім’я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп’ютер з іменем ukrbiz.net користувачу на ім’я Aleх (малі та великі літери не розрізняються).

Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при підключенні користувача до Інтернет надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший варіант зручний швидкістю отримання пошти, так як ви напряму з’єднані з комп’ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп’ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.

На діаграмі показано типову послідовність подій, що відбуваються, коли Аліса відправляє листа з допомогою поштової програми (MUA).^[6] Вона вводить e-mail адресата та натискає кнопку «відправити».

Принцип роботи електронної пошти

1. Її поштовий клієнт форматує повідомлення в спеціальний формат та відправляє по протоколу SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому випадку smtp.a.org, її інтернет-провайдера.
2. Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку це [email protected]. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @ називають локальною частиною адреси, зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а фрагмент після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передачі листів використовує доменне ім’я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS)
3. DNS-сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь МХ-записи, в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому випадку mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба.
4. smtp.a.org відправляє лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob.
5. Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).

Структура електронного листа[ред. | ред. код]

При передаванні за протоколом SMTP електронний лист складається з таких частин:

• Даних SMTP-конверта, отриманих сервером. Частина цих даних може бути відсутньою у повідомленні. Так, наприклад, у RCPT TO (envelope to) міститься список одержувачів листа, при цьому у самому листі адресат може бути не вказаний. Ця інформація передається за межі сервера лише у рамках протоколу SMTP, і зміна протоколу при доставці пошти (наприклад, на вузлі-одержувачі у процесі внутрішньої маршрутизації) може приводити до втрати цієї інформації. У більшості випадків ця інформація є недоступною кінцевому адресату, який використовує не-SMTP протоколи (POP3, IMAP) для доступу до поштової скриньки. Для можливості контролювати працездатність системи ця інформація зазвичай зберігається в журналах поштових серверів.
• Повідомлення (у термінології протоколу SMTP — ‘DATA’), яке, у свою чергу, складається з двох частин, розділених порожнім рядком:
  • Заголовку (англ. header) листа. У заголовку вказується службова інформація та помітки поштових серверів, через які пройшов лист, помітки про пріоритет, вказівки на адресу й ім’я відправника й одержувача листа, тема листа й інша інформація.
  • Тіла (англ. body) листа. У тілі листа поміщається власне повідомлення листа.

Дані SMTP-конверта[ред. | ред. код]

Дані SMTP-конверта містять параметри, що задаються однойменними командами:

• Параметр HELO/EHLO — містить ім’я (англ. FQDN — Fully Qualified Domain Name) відправного вузла, або адресу-літерал відправного вузла.
• Параметр MAIL FROM — містить e-mail відправника. Адреса може бути довільною (в тому числі неіснуючою, що допускається протоколом SMTP; однак RFC 5321 містить рекомендацію використовувати або Null Reverse-Path для спеціальних повідомлень, або реальну адерсу e-mail^[7]), але саме це значення використовується для формування повідомлень про помилки доставки повідомлень (а не значення з поля From заголовка повідомлення). Ця адреса, так же, може перевірятись при первинній перевірці на спам. При відправленні повідомлення звичайний поштовий клієнт формує MAIL FROM із вмісту поля From.
• Параметр RCPT TO — найважливіша частина конверта для доставки пошти, містить електронну адресу одного чи декількох адресатів. При формуванні SMTP-конверта RCPT TO може використовуватись декілька разів. При відправлянні повідомлення звичайний поштовий клієнт формує список для RCPT TO із вмісту полів повідомлення To, Cc та Bcc.

Заголовки листа[ред. | ред. код]

Заголовки листа описуються стандартами RFC:

• RFC 2076 — Common Internet Message Headers (Загальноприйняті стандарти заголовків повідомлень), включає у собі інформацію з інших RFC: RFC 822, RFC 1036, RFC 1123, RFC 1327, RFC 1496, RFC 1521, RFC 1766, RFC 1806, RFC 1864, RFC 1911).
• RFC 4021 — Registration of Mail and MIME Header Fields (Реєстрація пошти і поля заголовків MIME).

Заголовки використовуються для журналювання проходження листа й службових поміток (іноді їх називають кладжами). В Microsoft Outlook ці заголовки називаються «Заголовки Інтернет». В заголовках зазвичай вказуються: поштові сервери, через які пройшов лист (кожний поштовий сервер додає інформацію про те, від кого він отримав цього листа), інформацію про те, чи схожий цей лист на спам, інформацію про перевірку антивірусами, рівень терміновості листа (може змінюватись поштовими серверами). Також у заголовку зазвичай вказується програма, за допомогою якої був створений лист. Оскільки заголовки є службовою інформацією, то частіше за все поштові клієнти приховують їх від користувача при звичайному читанні пошти, але також надають можливість побачити ці заголовки, якщо виникає потреба у детальнішому аналізі листа. У випадку, якщо лист з формату SMTP конвертується в інший формат (наприклад, у Microsoft Exchange 2007 листи конвертуються у MAPI), то заголовки зберігаються окремо, для можливості діагностування.

Заголовки зазвичай додаються згори (тобто кожен раз, коли до повідомлення потрібно додати заголовок, він дописується першим рядком, перед усіма попередніми).

Крім службової інформації, заголовки листа також зберігають і видиму користувачеві інформацію, це зазвичай, відправник листа, одержувач, тема і дата відправлення.

Заголовки повідомлень можуть містити лише 7-бітні символи^[8]. За необхідності використовувати національні символи у якихось полях, потрібно використовувати кодування (зазвичай Base64 або Quoted-Printable).

Заголовки, що часто використовуються[ред. | ред. код]

• Return-Path: (RFC 821, RFC 1123) — адреса повернення, коли неможливо доставити листа за адресою призначення. Може відрізнятись від MAIL FROM і заголовків From:, Sender: або Reply-To:, але зазвичай збігається з MAIL FROM.
• Received: (RFC 822, RFC 1123) — дані про проходження листа через кожний конкретний поштовий сервер (MTA). При проходженні через декілька поштових серверів, нові записи додаються над попередніми, у кінцевому результаті журнал переміщення буде записаний у зворотному порядку.
• MIME-Version: (RFC 1521) — версія MIME, з яким це повідомлення створене. Часто цей заголовок створюється раніше з інших, тому він є останнім у списку.
• From: (RFC 822, RFC 1123, RFC 1036) — ім’я та адреса відправника (саме у цьому заголовку з’являється текстове поле з іменем відправника). Може не збігатись з return-path і навіть не збігатись із заголовком SMTP MAIL FROM:.
• Sender: (RFC 822, RFC 1123) — відправник листа. Дає можливість вказати, що лист від чиєгось імені (from) відправлено іншою особою (наприклад, секретарем від імені начальника). Деякі поштові клієнти показують повідомлення при наявності sender і from як «повідомлення від ‘sender’ від імені ‘from’». Sender є інформаційним заголовком (і також може відрізнятись від заголовка SMTP MAIL FROM).
• To: (RFC 822, RFC 1123) — ім’я та адреса отримувача. Може повторюватись декілька разів (якщо лист адресується декільком абонентам). На основі цього поля формується вміст поля SMTP RCPT TO.
• Cc: (RFC 822, RFC 1123) — (від англ. carbon copy) містить імена та адреси вторинних отримувачів ліиста, яким надсилається копія. Бере участь у формуванні поля SMTP RCPT TO, як і поле «To».
• Bcc: (RFC 822, RFC 1123) — (від англ. blind carbon copy) містить імена та адреси отримувачів листа, чиї адреси не слід показувати іншим отримувачам. Бере участь у формуванні поля SMTP RCPT TO, як поля «To» і «Cc», але є відсутнім у відправленому повідомленні.
• Reply-To: (RFC 822, RFC 1036) — ім’я та адреса, куди слід адресувати відповіді на цей лист. Якщо, наприклад, лист розсилається роботом, то як Reply-To буде вказано адресу поштової скриньки, що є готовою прийняти відповідь на лист.
• Message-ID: (RFC 822, RFC 1036) — унікальний ідентифікатор повідомлення. Складається з адреси вузла-відправника та номера (унікального в межах вузла). Алгоритм генерування унікального номера залежить від сервера/клієнта. Виглядає приблизно так: [email protected]. Разом з іншими ідентифікаторами використовується для пошуку проходження конкретного повідомлення по журналах поштової системи (поштові системи фіксують проходження листа за його Message-ID) і для посилання на інші листи (використовується для групування й побудови ланцюжків листів). Зазвичай створюється поштовим клієнтом (MUA) у момент формування листа.
• In-Reply-To: (RFC 822) — вказує на Message-ID, для якого цей лист є відповіддю (за його допомогою поштові клієнти можуть легко вишиковувати ланцюжок листування — кожна нова відповідь містить Message-ID для попереднього повідомлення).
• Subject: (RFC 822, RFC 1036) — тема листа.
• Date: (RFC 822, RFC 1123, RFC 1036) — дата відправлення листа.
• Content-Type: (RFC 1049, RFC 1123, RFC 1521, RFC 1766) — тип вмісту листа (HTML, RTF, Plain text) і кодування, у якому створено лист.
• Return-Receipt-To: (RFC 2076) — e-mail, куди поштовий сервер адресата має відправити повідомлення про доставку. В RFC 2076 приводиться у розділі «Not Internet standard», через що може підтримуватися не усіма серверами.
• Disposition-Notification-To: (RFC 3798) — e-mail, куди поштовий клієнт адресата повинен відправити повідомлення про доставку, якщо це дозволить користувач (через налаштування тощо).

Крім стандартних, поштові клієнти, сервери і роботи оброблення пошти можуть додавати власні заголовки, що розпочинаються з «X-» (наприклад, X-Mailer, X-MyServer-Note-OK або X-Spamassasin-Level).

Тіло листа[ред. | ред. код]

Тіло листа відокремлюється від заголовка порожнім рядком. В не-smtp стандартах формат листа залежить від стандарту системи (наприклад, MAPI), але перед «виходом» листа за межі MAPI-сумісної системи (наприклад, перед пересиланням через Інтернет) зазвичай приводиться до SMTP-сумісного вигляду (інакше маршрутизація листа була б неможливою, так як стандартом передавання пошти в Інтернеті є SMTP).

У тілі повідомлення допускаються лише друковані символи. Тому для передавання бінарної інформації (зображень, виконавчих файлів тощо) застосовуються кодування, що переводять до 7-бітного вигляду — Base64 або UUE. Крім того, із самого початку існування e-mail обмеження було жорсткішим — деякі поштові системі підтримували лише 7-бітні повідомлення. Для роботи з такими системами звичайний текст, при наявності національних символів, також, може кодуватись у 7-бітний вид. Для цього використовуються Base64 або Quoted-Printable. Однак поштових систем, що працювали б виключно із 7-бітними повідомлення уже немає.

Текстовий інтерфейс програми mail

Електронна пошта виникла задовго до появи Інтернету^{[джерело не вказане 3039 днів]}. Вона розвивалася поступово, починаючи від можливості обміну повідомленнями між користувачами одного комп’ютера, потім у межах мережі комп’ютерів, що використовували однакові операційні системи, і, нарешті, були розроблені універсальні протоколи, сумісні з різними комп’ютерами та різними операційними системами.

Важливу роль у розвитку електронної пошти відіграла мережа ARPANET, попередник Інтернету.

Вперше можливість роботи багатьох користувачів на одному комп’ютері була продемонстрована у 1961 у Массачусетському технологічному інституті, де була створена операційна система CTSS^[9]. Користувачі отримали можливість входити в систему комп’ютера IBM 7094^[10] через віддалені телефонні термінали і зберігати свої дані на жорсткому диску.

1965 року співробітники Массачусетського технологічного інституту (MIT) Ноель Моріс і Том Ван Влек^[en] написали програму MAIL для операційної системи CTSS (Compatible Time-Sharing System), встановлену на комп’ютері IBM 7090/7094.

Загальний розвиток електронної пошти йшов через розвиток локальної взаємодії користувачів на системах, що розраховані на багато користувачів. Користувачі могли, використовуючи програму mail (або її еквівалент), пересилати один одному повідомлення у межах одного мейнфрейма (великого комп’ютера). Наступним кроком стала можливість переслати повідомлення користувача на інші машини — для цього використовувалися ім’я машини та ім’я користувача на машині. Адреса могла записуватися у вигляді foo!joe (користувач joe на комп’ютері foo).

Третій крок для становлення електронної пошти відбувся після появи можливості передачі листів через третій комп’ютер. При використанні UUCP-адреси користувача, вона включала маршрут до користувача через декілька проміжних машин (наприклад, gate1!gate2!foo!joe — лист для joe через машину gate1, gate2 на машину foo). Недоліком такої адресації було те, що відправникові (або адміністраторові машини, на якій працював відправник) необхідно було знати точну дорогу до машини адресата.

Після появи розподіленої глобальної системи імен DNS для вказівки адреси стали використовуватися доменні імена — [email protected] — користувач user на машині example.com. Одночасно з цим відбувалося переосмислення поняття «На машині»: для пошти стали використовуватися виділені сервери, на які не мали доступу звичайні користувачі (лише адміністратори), а користувачі працювали на своїх машинах, при цьому пошта приходила не на робочі машини користувачів, а на поштовий сервер, звідки користувачі забирали свою пошту за різними мережевими протоколами (серед найпоширеніших на даний момент — POP3, IMAP, MAPI, веб-інтерфейси). Одночасно з появою DNS була продумана система резервування маршрутів доставки пошти, а доменне ім’я у поштовій адресі перестало бути ім’ям конкретного комп’ютера і стало просто фрагментом поштової адреси. За обслуговування домену можуть відповідати багато серверів (можливо, фізично розміщені на різних континентах і у різних організаціях), а користувачі з одного домену можуть не мати між собою нічого спільного (особливо подібне характерне для користувачів безкоштовних серверів електронної пошти).

Крім того, існували та інші системи електронної пошти (деякі з них існують і зараз), наприклад: Netmail у мережі Фідонет, X.400 у мережах X.25^{[уточнити]}. Доступ до них з інтернету й назад здійснюється через поштовий шлюз. Для маршрутизації пошти в мережах X.25 у DNS передбачений спеціальний ресурсний запис з відповідною назвою X25 (код 19).

Хронологія[ред. | ред. код]

• 4 липня 1996 (день незалежності США) — початок комерційного функціонування поштового сервісу Hotmail. Дата старту сервісу символізувала звільнення від інтернет-провайдерів.
• 8 березня 1997 року  — компанія Yahoo! купує портал Rocketmail — один з перших безкоштовних поштових сервісів. Поява сервісу Yahoo! Mail.
• 12 листопада 1998 року — компанія МЕТА запускає український пошуковий портал в інтернеті з безкоштовних поштових сервісів.

Протоколи передачі електронної пошти[ред. | ред. код]

Програми-клієнти для роботи з електронною поштою[ред. | ред. код]

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Для обміну листами з поштовим сервером потрібна спеціальна програма-клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі on-line). Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:

• підготовка тексту;
• імпорт файлів-додатків;
• відправка листа;
• перегляд і збереження кореспонденції;
• знищення кореспонденції;
• підготовка відповіді;
• коментування і пересилка інформації;
• експорт файлів-додатків.

До популярних поштових програм-клієнтів відносять^{[джерело?]}:

Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:

• ідентифікація власника поштової скриньки;
• автоматичне приєднання підпису;
• адресні книги;
• перевірка орфографії;
• можливість створення поштових скриньок різного призначення;
• шифрування/дешифрування повідомлень;
• робота у автономному (off-line) режимі;
• фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;
• автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або
• автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.

Основні операції з поштою[ред. | ред. код]

• Створення
• Відправлення
• Копія (при отриманні листа адресати будуть бачити, що вони — не єдині адресати цього листа).
• Прихована копія (при отриманні листа ці адресати будуть бачити звичайних адресатів, а адресати, що отримали звичайні копії не знатимуть про приховані копії).
• Прийом
• Відповідь
• Відповідь всім (при створенні відповіді в список адресатів додаються адреси тих, кому відправлені копії старого листа).
• Пересилання (використовується тоді, коли лист треба переслати на іншу скриньку).
• Видалення (видалені листи поміщуються в кошик, звідки їх можна відновити у разі потреби або знищити назавжди).

Робота з поштовим клієнтом[ред. | ред. код]

Поштовий клієнт — це програма для обробки електронної пошти та її обміну з поштовим сервером. Серед відомих поштових клієнтів можна назвати:

• Microsoft Outlook
• Outlook Express
• The Bat!
• Eudora
• Netscape Messenger.

При першому запуску поштового клієнта потрібно зареєструвати свою скриньку в програмі — створити обліковий запис.

Для роботи із скринькою в поштовому клієнті може міститись декілька тек, серед них:

• Вхідні (Inbox) — для пошти, що надійшла.
• Вихідні (Outbox) — для пошти, що готова для відправлення.
• Відправлені (Sent) — копії відправлених листів.
• Видалені (Trash) — для видалених листів.
• Чернетки (Drafts) — для незавершених листів.

Користувач може створити свої теки для сортування листів.

Відповідно до статистики 2010 року, спам становив близько 90 % усіх електронних поштових повідомлень інтернету^[11]

1. ↑ Twilio Study Shows Consumers Aren’t Paying Attention to Brands’ Social Media or Mobile Apps — They Prefer Email or Text Instead. Twilio (en). Процитовано 2020-06-29. 
2. ↑ Hansen, Tony; Allman, Eric. SMTP Service Extension for Message Tracking. tools.ietf.org (en). Процитовано 2020-06-29. 
3. ↑ «Did They Open My Email?» All You Wanted to Know About Email Tracking. Mailbird. 2020-06-17. Процитовано 2020-06-29. 
4. ↑ Harmon, Amy (2000-11-22). Software That Tracks E-Mail Is Raising Privacy Concerns. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2020-06-29. 
5. ↑ Poremsky, Diane (2012-03-09). Outlook: Web Bugs & Blocked HTML Images. Slipstick Systems (en-US). Процитовано 2020-06-29. 
6. ↑ How E-mail Works [internet video]. howstuffworks.com. Процитовано 26 лютий 2010.
7. ↑ RFC 5321: 4.5.5. Messages with a Null Reverse-Path
8. ↑ Наявні набори стандартів для підтримання національних символів в e-mail (RFC 6531, RFC 6532, RFC 6533), але не все програмне забезпечення це підтримує.
9. ↑ USA-CTSS CTSS, Compatible Time-Sharing System (en). Університет південної Алабами. September 4, 2006. 
10. ↑ Том Ван Влек, «The IBM 7094 and CTSS» (10 вересня 2004), Multicians.org (Multics), web: Multicians-7094.
11. ↑ Spam percentage from MessageLabs

90000 electronic mail — це … Що таке electronic mail? 90001 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — ➔ mail1 * * * electronic mail UK US noun [U] COMMUNICATIONS, IT ► EMAIL (Cf. ↑ email) … Financial and business terms 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic mail 90005 — E lec * tron ​​ic mail, n. (Computers) 1. a message transmitted from one computer to another, accessible by means of a mail reading program on the receiving computer. The message may have one or many intended recipients, and may be directed by the … … The Collaborative International Dictionary of English 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — 1977; see E MAIL (Cf.e mail) … Etymology dictionary 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — noun uncount E MAIL … Usage of the words and phrases in modern English 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — n. E MAIL (sense 1) … English World dictionary 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — (email) method of correspondence on the Internet, method of sending electronic letters over the Internet … English contemporary dictionary 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — n [U] ↑ email … Dictionary of contemporary English 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — noun (computer science) a system of world wide electronic communication in which a computer user can compose a message at one terminal that can be regenerated at the recipient s terminal when the recipient logs in you can not send packages by … … Useful english dictionary 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic Mail 90005 — ◆ Elec | tro | nic Mail <[ılɛktrɔ̣nık mɛıl] f.od. n .; , S; EDV> = E Mail ◆ Die Buchstabenfolge elec | tr … kann in Fremdwörtern auch elect | r … getrennt werden. * * * Elec | t | ro | nic Mail [ɪlɛk trɔnɪk meɪl], die; , S [engl. electronic mail, ↑ E Mail] … Universal-Lexikon 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic Mail 90005 — Elec | tro | nic * Mail [meil] die; , S & LT; aus gleichbed. engl. electronic mail & GT; elektron. Post; vgl. ↑ E Mail … Das große Fremdwörterbuch 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — N SING Electronic mail is the same as e mail … English dictionary 90006 90007 .90000 mail — Simple English Wikipedia, the free encyclopedia 90001 The at sign, required character of the e-mail address. 90002 a e-mail account full of spam e-mails 90003 90004 Electronic mail 90005 (or 90004 email 90005 or 90004 email 90005) is an Internet service that allows people who have an email address (accounts) to send and receive electronic letters. Those are much like postal letters, except that they are delivered much faster than snail mail when sending over long distances, and are usually free.90010 90003 Like with regular mail, users may get a lot of unwanted mail. With e-mail, this is called spam. Some programs used for sending and receiving mail can detect spam and filter it out nearly completely. 90010 90003 To send or receive an email in the traditional way, one needs a device (computer, phone etc.) connected to the Internet and an email program (simply called mailer). Several formats exist for email addresses. The most common, called RFC 2822, looks like [email protected]. E-mail messages are sent mostly by text, and sometimes by HTML style.90010 90003 Some companies let people send and receive emails for free from a remote website. Gmail, Hotmail and Yahoo! are among the many that do this kind of «web mail». Webmail does not follow the pattern below exactly because the webpage is a web application and takes care of many details by itself. The traditional way uses a mailer, as is usual with smartphones. 90010 90003 Microsoft invented its own «communication protocol» (or set of rules) for sending and receiving mail, called «Exchange».Exchange protocol works entirely differently from the traditional method and is not explained here. 90010 90019 90003 This diagram gives an example of what happens when email is sent from one person to another using the traditional method. In this example, Alice is sending email to Bob. 90010 90022 90023 First, Alice writes a message to Bob in her e-mail program. Her email program puts the message together along with some other information, such as her email address, the address of the person she is writing to, the time at which she is sending her message, and so on.When it is ready, Alice’s mail program sends the message to a central computer called a mail server (or a Mail Transfer Agent) using some rules called the Simple Mail Transfer Protocol. 90024 90023 The mail server that Alice is using to send her message (smtp.a.org) takes Alice’s message and looks at the address to see where the message is being sent. The mail server then goes out on the internet and tries to find the mail server that Bob is using. It does this by talking to a Domain Name System (DNS) server, which keeps records about how to find different computers on the internet, including mail servers.90024 90023 The DNS server gives Alice’s mail server the proper address for the server that Bob is using to receive his email (mx.b.org). 90024 90023 Alice’s mail server sends the message to Bob’s email server, which puts it into Bob’s mailbox. 90024 90023 Bob opens his e-mail program and downloads his messages using one of two sets of rules-either the Post Office Protocol (POP) or the Internet Message Access Protocol (IMAP). His messages include the new message from Alice. 90024 90033 90034 90023 You can send files along with your emails by using the 90036 Attachment 90037 feature.This is a common way of sending longer documents, spreadsheets, photographs etc. to other people 90024 90023 The 90036 CC (Carbon Copy) 90037 function lets you send a copy of the email to other people 90024 90023 the 90036 BCC (Blind Carbon Copy) 90037 function also lets you send a copy of the email to other people. This function hides the names of the recipients from each other 90024 90047 90034 90023 RFC 2822 90036 Internet Message Format 90037. April 2001 90024 90047 .90000 Electronic mail legal definition of electronic mail 90001 In electronic mail, the speed of transmission refers to the journey of the message from the point the message is sent, transmitted to and received in the sender’s ISP, transmitted to and received in the ISP of the recipient, and finally transmitted to and received in the recipient’s computer when the recipient logs into the ISP server.One additional concern refers to the types of electronic mail gratifications.Using the browser alone, students and residents can review the educational content, send electronic mails to the faculty, provide feedback, and participate in bulletin boards for information exchange.(1998), Postal surveys versus electronic mail surveys.If passed by Congress, the bill promises to «eliminate the burdens and costs associated with electronic mail spam by prohibiting the transmission of all unsolicited commercial electronic mail to persons who place their electronic mail addresses on a national No-Spam Registry, and to prevent fraud and deception in commercial electronic mail by imposing requirements on the content of all commercial electronic mail messages. «Some of the recently proposed federal legislation includes the Anti-Spam Act of 2003 the Ban on Deceptive Unsolicited Bulk Electronic Mail Act of 2003 the Criminal Spam Act of 2003 and REDUCE Spam Act of 2003.For example, participants who have some mobility impairment or are deaf do not need special assistance to communicate via electronic mail. Those who can not use the standard keyboard because of mobility impairments, use assistive technology to operate their computer systems.A government-wide communication infrastructure has been created by the installation of the IVBB network as an intranet of the federal administration, the integration of electronic mail , document management, digital archiving, and business process support.But I guarantee that once you master the details of electronic mail, it will become absolutely indispensable in your pursuit of life, liberty, and professional efficiency.The most common form of internal communication was electronic mail, followed by a WWW home page.It was found that electronic mail, being the most common communication medium on the Internet, did improve the surveyed aspects of managers ‘working lives.The DCC processes all of the Department’s incoming and outgoing telegraphic and electronic mail messages..90000 E-MAIL Electronic MAIL — це … Що таке E-MAIL Electronic MAIL? 90001 90002 90003 90004 Electronic Message Journaling 90005 — is the process of retaining information relating to electronic messages. Several implementation variations exist, altering when, what, and how information is retained. cite web | url = http: //www.redbooks.ibm.com/abstracts/sg246889.html… … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic bill payment 90005 — is a feature of online banking, similar in its effect to a giro, allowing a depositor to send money from his demand account to a creditor or vendor such as a public utility or a department store to be credited against a specific account.The … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic Data Interchange 90005 — (EDI) refers to the structured transmission of data between organizations by electronic means. It is more than mere E mail; for instance, organizations might replace bills of lading and even checks with appropriate EDI messages. It also refers … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic business 90005 — Electronic business, commonly referred to as eBusiness or e business, or an internet business, may be defined as the application of information and communication technologies (ICT) in support of all the activities of business.Commerce … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Mail Order Monsters 90005 — Title screen Developer (s) Paul Reiche III Evan Robinson Nicky Robinson … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic action 90005 — is a collective term for operations initiated by an end user on a computer system. Examples include sending an electronic mail or instant message, communicating with a Web site, saving or copying a file and running a computer program. Overview … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 electronic mail 90005 — ➔ mail1 * * * electronic mail UK US noun [U] COMMUNICATIONS, IT ► EMAIL (Cf.↑ email) … Financial and business terms 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic learning 90005 — (or e Learning or eLearning) is a type of education where the medium of instruction is computer technology. In some instances, no in person interaction takes place. E learning is used interchangeably in a wide variety of contexts. In companies, … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Electronic 90005 — may refer to: * Electronics, devices that work by controlling the flow of electrons * Electronic music or electronica * Electronic (band), ** or their self titled debut album Electronic * Relating to the electromagnetic spectrum, * * as in electronic … … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 Mail.ru 90005 — Type Public corporation (LSE: MAIL) Founded 1998 Headquarters … Wikipedia 90006 90007 90002 90003 90004 mail 90005 — [maj] n. m. • 1080; lat. malleus «marteau, maillet» 1 ♦ Vx Marteau. 2 ♦ Anciennt Maillet à manche flexible pour pousser une boule de buis, au jeu qui porte son nom. Par ext. Le jeu lui même, voisin du croquet, en vogue en France du XVIIe au … … Encyclopédie Universelle 90006 90007 .