Html это что – Элементы html — Википедия

Что такое HTML? Определение и основные особенности :: SYL.ru

Нередко в статьях можно увидеть аббревиатуру HTML. Собственно, благодаря этому понятию интернет и стал таким, каким он известен современному пользователю. Именно HTML привел к бурному росту мировой сети и увеличению числа сайтов в ней.

Что такое HTML?

HTML — это язык, который используется для создания и разметки веб-страниц, размещаемых в сети. Она был основан на единственной идее. Она заключалась во внесении в обычный текст ссылок. Щелкнув по одной из них, пользователь мог переместиться в другое место документа.

Позднее добавилась возможность перейти по ссылке, которая ведет к другому текстовому документу, расположенному в интернете. Это привело к началу формирования взаимосвязанной системы сайтов, которая выросла до сегодняшних масштабов. От этого и произошло название HTML — Hyper Text Markup Language. На русский язык эту фразу переводят как «язык гипертекстовой разметки».

Начало развития

Первые версии HTML были очень простыми. Помимо добавления гиперссылок, предоставляемые средства позволяли выполнить лишь базовое форматирование текста. Однако достаточно скоро эти возможности перестали перекрывать потребности пользователей. Сегодня HTML развился и предоставляет все необходимые инструменты и расширения, с помощью которых создаются современные красивые и функциональные интернет-сайты.

Основные элементы

Что такое HTML, если рассматривать его изнутри? Любой файл HTML — это обычный текстовый документ. В основе его разметки лежат теги. Зачастую они представляют собой парные конструкции, которые предназначены для изменения свойств информации (причем не только текстовой). Например, если написать в теле html-файла: «Любое слово», браузер отобразит написанное курсивом.

Этот пример не отражает всей мощи языка, существует в HTML большое число специальных конструкций, используемых для достижения самых разных целей. При помощи тегов можно в любом текстовом редакторе создать интернет-страницу, корректно отображаемую в браузере. Такой документ, размещенный в мировой сети, будет одинаково показан всем пользователям, заинтересовавшимся его содержимым.

В помощь программисту

В настоящее время для создания сайтов очень редко используют текстовые редакторы. Им на смену пришло визуальное форматирование. Оно позволяет сэкономить уйму времени при создании сайтов и считается наиболее удобным при верстке страниц HTML. Программа, используемая для этих целей и завоевавшая наибольшую популярность — Dreamweaver. Выпускает ее знаменитая фирма Adobe.

Хотя подобные решения и позволяют часто достичь тех же результатов, что и при работе в текстовом редакторе, все же знание веб-мастером языка HTML необходимо. Даже самые последние версии специализированных приложений не всегда оптимально вставляют теги. Поэтому без ручной правки кода не обходится ни один проект.

CSS

Ответ на вопрос: «Что такое HTML-разметка?» дан. Как отмечалось ранее, теги позволяют изменять оформление информации, например, задавать размер шрифтов, цвет, их семейство. Данных параметров может быть очень много, и если нужно использовать каждое их сочетание более одного раза, один и тот же код приходится дублировать.

Важное дополнение к HTML — CSS (каскадные таблицы стилей). Внедрение их было начато в 90-х годах. Под определением стиля понимают набор разных свойств разметки. Причем каждое сочетание задается однократно и обычно выносится во внешний файл. В тех местах, где необходимо применить стиль, записывается только один тег.

Что немаловажно: если нужно изменить какой-либо один параметр в наборе, достаточно отредактировать единственную строку. При этом вид всех блоков будет модифицирован.

Средства CSS побладают расширенными возможностями для оформления сайтов, с которыми чистый HTML не сравнится.

Сложности разработки

Зачастую создание веб-портала начинается с разработки его дизайна. Наполнение страниц информацией отходит на второй план. Верстка — процесс непростой сам по себе, усложняется же он тем, что пользователи используют при работе разные браузеры. Каждый имеет определенные особенности отрисовки HTML-документов. Разрешение мониторов также разнится.

Построение сложных страниц может быть выполнено двумя подходами:

• Первый предполагает создание таблиц, в ячейках которых располагается информация.
• Второй основан на слоях или блоках. Что такое HTML-слой? Это абсолютно произвольная область. Размер и расположение никак не ограничены.

Каждый подход имеет и недостатки, и достоинства. Табличная верстка исторически появилась раньше. Она удобна, когда необходимо «растягивание» дизайна под разрешение экрана. Слои оптимально подойдут, если на сайте размещается много фиксированных элементов.

JavaScript

HTML-разметка без каких-либо дополнений позволяет создавать страницы со статичной информацией. Чтобы сделать сайты интерактивными, к существующим стандартам был добавлен язык сценариев под названием JavaScript. В нем используется концепция объектов, к которым могут применяться методы и функции во время какого-либо события. Например, главный объект с точки зрения JavaScript — это Window. HTML-страница может быть закрыта, если применить к нему метод «close».

Основные преимущества языка сценариев:

• Простота освоения: не обязательно быть программистом, чтобы написать несколько строчек рабочего кода.
• Выполнение программы после определенных событий. Например, вы можете определить, что функция должна выполняться только тогда, когда веб-страница полностью загрузится или когда пользователь щелкнет мышью по определенному блоку.
• Динамическое изменение HTML-разметки.
• Определение браузера. Это очень удобно, когда для каждого обозревателя создана своя версия сайта. Программа отправит пользователя «Мозиллы» по одному адресу, а пользователя «Оперы» — по другому.

Вместо заключения

Вопрос: «Что такое HTML?» раскрыт. Надо сказать, что статья не описывает и меньшей части всех возможностей гипертекстовой разметки. Чтобы разобраться в большинстве тонкостей, нужно прочесть не одну книгу, а теорию совмещать с практикой.

www.syl.ru

Что такое HTML, особенности структуры

HTML — это, без сомнения, главный язык интернета, зародившийся вместе с ним. Так или иначе, он причастен к созданию и работе каждой веб-страницы во Всемирной паутине. Без понимания, что такое HTML и как он работает, невозможно превратить сплошной поток текста, которым изначально является любой документ, в структурированный, красивый и понятный пользователю сайт.

HTML и Всемирная паутина

Аббревиатура образована от английского словосочетания HyperText Markup Language. Перевод полностью объясняет, что такое HTML — это язык гипертекстовой разметки. Он появился на заре развития интернета и предназначался для оформления веб-страниц, содержащих документацию научно-технического толка, которая особенно нуждается в правильном оформлении.

Тим Бернерс-Ли, создатель языка, предполагал, что с его помощью можно будет легко создавать простые, но понятные документы для обмена между учеными разных городов и стран. Он разработал набор дескрипторов — элементов, форматирующих текст. Сейчас мы знаем их под названием «теги».

Чтобы HTML-текст правильно отображался, требуется его обработка. Этим занимаются специальные программы － браузеры. Они получают размеченную страницу, интерпретируют дескрипторы-теги и выводят на экран текст в том виде, в котором его должен увидеть пользователь.

Очень важной частью языка, что понятно даже из его названия, является поддержка гипертекста. Это означает, что одни HTML-страницы могут содержать ссылки на другие. Особую важность система перекрестных ссылок имела для научных статей, позволяя не углубляться в разъяснение сложного термина, а просто отправить при необходимости читателя к соответствующей главе.

Развитие языка

Шло время, простой набор тегов, которым был HTML в начале своего существования, разросся и окреп. Появилась возможность встраивать в страницу мультимедийный контент, создавать таблицы, управлять расположением изображений.

Стихийное расширение языка следовало обуздать и взять под контроль, необходимы были определенные стандарты.

1995 год — время принятия третьей версии спецификации и переломный момент в судьбе верстальщиков. Современные на тот момент браузеры уже не могли обеспечить реализацию принятых стандартов, начались импровизации и расслоение. Каждый интернет-обозреватель имел свое мнение о том, что такое HTML и как нужно трактовать конкретные дескрипторы.

К счастью, в настоящее время основные противоречия между браузерами сгладились, экономя фронтэнд-разработчикам много сил и нервов.

HTML5

Актуальным на 2018 год является пятый стандарт HTML, черновик которого появился в конце 2007 года. Им было введено много новых элементов и атрибутов, сделан особый акцент на семантичность веб-страниц и их доступность для пользователей с ограниченными возможностями.

Язык продолжает активно развиваться и улучшаться.

Основы HTML

Основными HTML-структурами являются дескрипторы, или теги, и сущности. Обычный текст, обработанный с их помощью, превращается в веб-документ.

Сущности (entities) языка гипертекстовой разметки — это мнемонические коды для специальных символов Юникода, отсутствующих на обычных клавиатурах.

Примеры сущностей:

HTML-сущности начинаются с амперсанда, заканчивается точкой с запятой и содержит легкое для запоминания кодовое обозначение символа. Они имеют важное значение, так как позволяют отображать знаки, которые не могут быть прямо прописаны в HTML-коде.

К таким знакам относятся, например, угловые скобки. В языке гипертекстовой разметки они служат идентификаторами тегов, окружая имя дескриптора с двух сторон.

HTML-теги

Теги — это основные структурные компоненты веб-документа. Они представляют собой контейнеры из открывающей и закрывающей частей и содержимого, находящегося между ними.

Пример тега:

<i>текст, располагающийся внутри тега</i>

Это HTML-дескриптор i, определяющий курсивное начертание шрифта. Буква i — первая буква слова italic. У него есть:

• открывающая часть <i>;
• закрывающая часть </i>, отличающаяся наличием слэша;
• контент, который после разбора браузером будет отображен курсивом.

Большинство дескрипторов имеет такую же структуру, однако существует небольшая группа пустых тегов.

Длинный текст, который следует<br>разбить на несколько строчек<br>для улучшения читаемости.

Тег <br> после разбора будет заменен переносом строки. У него нет никакого содержимого, поэтому закрывающая часть не требуется.

Пустыми также являются следующие теги:

• <hr>, обозначающий тонкую серую линию, отделяющую блоки текста друг от друга;
• <input>, представляющий целое семейство интерактивных элементов форм;
• <img>, подключающий файл изображения;
• ряд служебных тегов — <meta>, <link>.

Дескрипторы могут быть вложены друг в друга на любое количество уровней. Исключение составляют лишь пустые теги, внутри которых не может содержаться контент.

Атрибуты тегов

Большое значение при создании веб-документов имеют атрибуты, которые размещаются в открывающем элементе тега. Дескриптор может иметь один или несколько свойств или не иметь их вовсе.

В большинстве случаев с помощью атрибутов уточняются некоторые аспекты поведения элемента, а иногда они способны кардинально изменить визуальное представление. Ряд свойств используется в служебных целях, позволяя управлять HTML-тегами из CSS или JavaScript.

Установка атрибута:

Выбрать цвет:

<input type="checkbox" name="red"> Красный

<input type="checkbox" name="yellow" checked> Желтый

<input type="checkbox" name="green"> Зеленый

Здесь представлена группа из трех интерактивных элементов <input>. Атрибут

Существуют универсальные атрибуты, которые могут быть определены для любого дескриптора, и специфические, характерные для конкретных тегов.

К универсальным свойствам относятся: id, class, title.

К специфическим — вышеупомянутые type, checked, а также src, href и ряд других.

Особенности синтаксиса

Получая HTML-страницу, браузер анализирует ее и выбрасывает все лишнее. Так, в большинстве случаев будут проигнорированы множественные пробелы и переносы строк.

Приведенные ниже два фрагмента кода полностью идентичны для браузера, хотя один из них содержит множество подряд идущих пробелов и разбит на строки, а второй — нет.

<!-- первый фрагмент -->
<p>
  Lorem    ipsum <i>dolor sit </i>   amet.
</p>
<p>
  <b>doloribus    sunt,</b>
  ad provident.
</p>

<!-- второй фрагмент -->
<p>Lorem ipsum <i>dolor sit</i> amet.</p><p><b>doloribus sunt,</b> ad provident.</p>

Переносы и табуляция могут быть использованы для визуальной структуризации кода, однако для браузера они не имеют никакого значения. Для некоторых случаев, когда необходимо сохранить исходный формат текста вместе с пробелами и отступами, существуют теги, выводящие свой контент без предварительной обработки браузером, например,

HTML является регистронезависимым языком. Это значит, что теги, названия и значения атрибутов могут быть написаны строчными или заглавными буквами, и оба варианта одинаково корректно будут обработаны браузером. При желании можно даже использовать сочетания больших и маленьких букв, однако это мешает нормальному восприятию кода.

Познакомившись с тегами, их свойствами и синтаксисом, можно переходить от основ языка HTML к структуре HTML-документа в целом.

Построение HTML-документа

Любая веб-страница должна иметь определенный каркас, чтобы правильно отображаться браузером.

В обязательную структуру HTML-документа входят:

• объявление доктайпа, обеспечивающее правильную обработку браузером;
• html-обертка всей страницы;
• выделенная служебная часть head.

<!DOCTYPE html>
<html>
  <head>
    <!-- служебная информация для браузера и поисковых роботов-->
  </head>
  <body>


  </body>
</html>

Стандарт HTML5 не требует обязательного наличия тега body в документе, однако рекомендуется его все же использовать для обозначения области контента.

Важными, но необязательными служебными дескрипторами являются:

• title, содержащий заголовок страницы;
• мета-теги, определяющие кодировку, сео-информацию, http-заголовки и другие важные настройки.

<head>
  <title>Заголовок страницы</title>
  <meta charset="utf-8">
  <meta name="description" content="Описание страницы для поисковых роботов">
</head>

В остальном структура HTML-страницы может быть любой. Ее особенности зависят от конкретного проекта.

Главное правило, которое должно соблюдаться в любом веб-документе － это правильная вложенность тегов. Сначала закрывается дескриптор, находящийся на самом глубоком уровне вложенности, а затем поочередно все внешние.

<body>
  <main>
    <article>
      <p>
        Текст абзаца
      </p><!-- сначала закрывается абзац -->
    </article><!-- затем статья -->
  </main><!-- потом тег main -->
</body><!-- и наконец, тело документа -->

Семантическая структура

По мере развития и усложнения спецификации и появления новых дескрипторов изменялись технологии создания веб-документов. Изначально тексты шли сплошным потоком, разделяясь лишь на абзацы. Затем наступила эра табличной верстки, позволившей размещать блоки на странице в любой конфигурации, например, столбцами.

С развитием CSS от использования таблиц постепенно отказались, ведь стили позволяли оформить документ как угодно.

Новый стандарт HTML приветствует семантичность в структуре HTML-документа. Это достигается использованием таких смысловых тегов, как header, footer, main, article, nav, section и прочих.

Главный язык интернета очень прост. Любой человек способен разобраться, что такое HTML, и успешно применять эти знания, создавая собственные веб-страницы.

fb.ru

Что такое HTML? Понятие тега

Здравствуйте друзья. Этой статьей я хочу начать серию уроков и материалов посвященных языку программирования 

Данный цикл статей будет пополняться по 1-му уроку каждую неделю. В них я буду подробно описывать конкретные технические моменты касающиеся самого языка и его взаимодействия с другими технологиями т.к. в нашем большем и могучем вебе все существует и работает в комплексе. Ну что-же, давайте же начнем первый урок?
Итак, начнем как положено с определения дабы внести ясность того с чем предстоит работать и что изучать.

Что же такое HTML?

HTML (‘HyperText Markup Language’) — это язык разметки гипертекста. Хорошо, определение классное, но что же это за разметка, и какого такого гипертекста? Ну давайте по порядку. Прежде всего в данном случае мы размечаем текст, который соответсвенно мы сначала печатаем, неважно где главное ,что этот текст иметься у нас на компьютере. Что подразумевает собой разметка текста? Ну тут просто, это банальное его форматирование, как например тут:

Хммм… почему я с краю? Зачем меня туда засунули, А?

Ооо какой я ваажный, только немного жирный.

Не жизнь а одна черная полоса

1. раз
2. два
3. три
4. И так далее.

Это как раз и есть пример той самой разметки, с этим разобрались. А что же такого гипертекстового в нем в этом тексте и HTML? Ну начать нужно, наверное, с истории самого языка:

Далеко-далеко в 1986 годах…

Думали я пойду все это рассказывать? Хе-е… я лучше в конце поделюсь с вами ссылкой на материал, чтобы при желании вы могли более подробно ознакомиться с его историей. Статья не резиновая, а краткость сестра таланта… да-да.

Почему же его называют язык гипертекстовый? Потому что позволяет связывать в единую сеть множество документов в сети интернет посредством гиперссылок. Думаю объяснять вам, что такое гиперссылки я не буду, вы же как-то перешли на мой блог нажав на подобную надпись dmkweb.ru.

Продолжим…

Что такое теги в HTML

Тэги-это метки в коде страницы, которые используются для указания браузеру, как он должен показывать ваш web-сайт.

Все тэги имеют одинаковый формат: они начинаются знаком «<» и заканчиваются знаком  «>».

Как правило, все теги имеют 2 формата написания — открывающий тег: <html> и закрывающий: </html>. Различие в том, что в закрывающем имеется слэш «/».

Всё содержимое, помещённое между открывающим и закрывающим тэгами, является содержимым тэга.

В HTML также имеются тэги, которые являются и открывающими, и закрывающими. Эти тэги не содержат в себе  текст, а являются метками, например, перенос строки выглядит так: <br/>.

Итак, кратко мы осветили, что же такое HTML. Так как же вам начать изучать его? Для этого необходимо изучать и писать

HTML — это тэги, и ничего кроме тэгов. Для изучения HTML нужно изучить различные тэги и пробовать создавать с помощью них веб страницы.

В дальнейшем мои статьи на данную тему помогут вам в этом. Ох чуть не забыл… вот обещанная история.

dmkweb.ru

Что такое HTML и для чего он предназначен

Прежде чем приступить к изучению уроков по HTML, предлагаю рассмотреть, что такое html и для чего он предназначен.

HTML расшифровывается как, Hyper Text Markup Language, что можно перевести как язык гипертекстовой разметки. При помощи данного языка создаются интернет страницы.

HTML не является языком программирования. Он предназначен для разметки текстовых документов. Т. е. по большому счету с помощью его мы осуществляем форматирование текста.

Материалы по теме:

И так каким же образом при помощи языка HTML мы можем редактировать текст? Дело в том, что язык ХТМЛ состоит из тэгов (tags). Каждый тэг определяет, каким образом будет выглядеть текст на вашей страничке.

Ели сказать по другому то каждый тег дает определенную команду вашему браузеру (программе, с помощью которой вы просматриваете интернет странички), браузер понимает эту команду и выводит вам на экран уже готовый текст, отформатированный определенным образом.

Поэтому сам код вы не видите, браузер на экран вашего монитора выводит уже готовый отформатированный текст и графику. Если же вы хотите увидеть сам html код и теги, с помощью которых происходит форматирование текста, который Вы сейчас читаете, то пройдите в вашем браузере Internet Explorer в пункт меню > вид и из раскрывающегося списка выберите пункт > источник. Смотрите на рисунок.

В результате откроется окно, содержащее код. Похожий на тот который вы можете наблюдать на второй картинке. Можете прокрутить и посмотреть этот код, в основном он состоит из тэгов, внутри которых в большинстве случаев имеется текст. Таким образом, не углубляясь в подробности можно сказать, что каждый тэг определяет где, как, каким шрифтом, каким цветом будет выглядеть ваш текст.

Но на самом деле ХТМЛ теги могут не только форматировать текст, с помощью них вы можете вставлять изображение на страницу, создавать таблицы, создавать ссылки и многое другое.

Каждый тег выполняет свои определенные функции и вам для того чтобы научится создавать веб страницы необходимо знать для чего предназначен тот или иной тег. Я думаю, что теперь Вы немного поняли, что такое html.

Для начала давайте рассмотрим, что представляет из себя тэг. Если сказать уж совсем просто, то теги состоят из обычных английских символов или слов, только эти буквы и слова оформлены определенным образом.

Каждый тег состоит из угловых скобок, < > внутри которых помещены определенные символы. Большинство из них состоят из открывающихся и закрывающихся.

Например тег <b> — открывающий, а </b> — закрывающий. Как вы видите, они отличаются наличием в закрывающем символа слеш /. Если между ними поместить любое слово, к примеру, <b> привет </b> то, оно будет отображаться жирным шрифтом. Все что заключено в угловые скобки, в данном случает <b> </b> не выводится на экран, а является своеобразной командой для браузера, что слово, которое заключено между этими тегами нужно выводить жирным шрифтом.

Тэгов естественно много и каждый из них выполняет свои определенные функции. Примерно по такому принципу работают и все остальные теги и весь ХТМЛ в целом. Когда вы запрашиваете какой – либо документ из интернета ваш браузер загружает html код интерпретирует его должным образом и выводит вам на экран уже готовый отформатированный текст, графику, таблицы и т. д.

Цель данного урока была в том чтобы дать вам представление о том что такое HTML, в следущих уроках мы начнем изучение этого языка разметки. Для того чтобы вам было проще усвоить материал рекомендую начать изучать уроки с наиболее простых, плавно переходя к более сложным, например в следующей последовательности: в начале изучить основы html, как задавать заголовок в html документе, при помощи чего задаются параграфы и производится выравнивание текста в html, научиться задавать цвет фона html документа и т. д. к более сложным.

Для создания ХТМЛ страниц можно использовать специальные программы, такие как Dreamweaver, а можно создавать страницы при помощи простого текстового редактора, который имеется в любой версии Windows.

Материал подготовлен порталом: webmastermix.ru

Рекомендуем ознакомиться:

Подробности

Обновлено: 06 Декабрь 2013

Создано: 10 Декабрь 2009

Просмотров: 14196

webmastermix.ru

Что такое html?

Я Вас поздравляю с началом обучения, желаю, чтобы материал усваивался легко, я буду этому всячески способствовать. Прежде чем дать определение термину «HTML» нужно разобраться откуда эта птица прилетела. Для начала нам надо понимать что такое сайт.

Что такое сайт?

Сайт (вебсайт) — это своеобразная ячейка в сети интернет, предоставляющая какую либо информацию для своего посетителя. Каждый вебсайт имеет свой уникальный адрес. Для тех кто дружит с английским, определение термина вебсайт (website) читается уже в самом названии. Web — паутина, Site — место. Вебсайт — это место во всемирной паутине.

Сайт может состоять как из одной страницы, так и из десятков тысяч страниц. Если говорить про одностраничные сайты, то это, как правило «сайты-визитки». На таком вебсайте можно разместить информацию о своей компании, телефоны, схему проезда и другие данные. Многостраничные сайты – это информационные сайты, интернет — магазины, различные социальные сети, либо такие «гиганты» интернета как яндекс и гугл.

Что такое домен?

Выше было сказано, что каждый сайт имеет свой уникальный адрес, так вот этот адрес – это и есть доменное имя (домен). Сайт на котором Вы сейчас находитесь имеет домен «htmlboss.ru»

Если нужно перейти на определенный сайт, то Вы пишите его доменное имя в верхней строке своего браузера. Браузер — это программа для просмотра веб-страниц, тех самых из который состоят сайты. Примеры популярных браузеров: Opera, Mozilla Firefox, Google Chrome и самый распространенный Internet Explorer.

Что такое HTML?

Вот мы и подошли к основному вопросу урока. HTML — это язык разметки гипертекста. Не пугайтесь такого непонятного определения. Практически все сайты в интернете состоят из страниц написанных на html. Мы с Вами говорим на русском языке, во Франции люди говорят на французском, а наш браузер говорит со страницами сайтов на языке html. Браузер считывает всю информацию со страниц написанных на html языке, переваривает ее, а затем выдает нам на экран монитора понятное и привычное изображение.

Для примера посмотрите на рисунок. Слева изображена часть кода html страницы (стартовая страница сайта вконтакте), а справа изображение выведенное на экран монитора браузером после того как он прочитал html страницу.

* Не пугайтесь страшного и не понятного набора символов слева, вскоре Вы поймете, что все гениальное — просто.

Вы что-то не поняли из этого урока? Спрашивайте!
— [email protected]

htmlboss.ru

HTML — Вікіпедія

Hypertext Markup Language (HTML) (укр. Мова розмітки гіпертекстових документів) —стандартна мова розмітки для створення веб-сторінок і веб-додатків. З Cascading Style Sheets (CSS) і JavaScript, вона утворює тріаду основних технологій для World Wide Web.

Веб-браузери отримують HTML-документи з веб-сервера або з локальної пам’яті і передають документи в мультимедійні веб-сторінки. HTML описує структуру веб-сторінки семантично і спочатку включені сигнали для зовнішнього вигляду документа.

Елементи HTML є будівельними блоками сторінок HTML. За допомогою конструкцій HTML, зображення та інші об’єкти, такі як інтерактивні форми, можуть бути вбудовані у візуалізовану сторінку. HTML надає засоби для створення структурованих документів, позначаючи структурну семантику тексту, наприклад заголовки, абзаци, списки, посилання, цитати та інші елементи. Елементи HTML окреслені тегами , написаними з використанням кутових дужок . Теги, такі як і безпосередньо вводять вміст на сторінку. Інші теги, такі як<img /> <input /> <p>оточують і надають інформацію про текст документа і можуть включати інші теги як під-елементи. Браузери не показують теги HTML, але використовують їх для інтерпретації вмісту сторінки.

HTML може вбудовувати програми, написані на мові сценаріїв, наприклад JavaScript, що впливає на поведінку та вміст веб-сторінок. Включення CSS визначає вигляд і компонування вмісту. World Wide Web Consortium (W3C), які супроводжують як HTML і CSS стандартів, заохочує використання CSS над явним презентаційним HTML з 1997 року.^[1]

HTML впроваджує засоби для:^[1]

• створення структурованого документа шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
• отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
• створення інтерактивних форм;
• включення зображень, звуку, відео, та інших об’єктів до тексту.

1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему INQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.^[2]

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML-теги» (HTML Tags).^[3] В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.^[4]

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документа, яке чітко зазначало граматику HTML.^[5]

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому створеного для браузера NCSA Mosaic тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах.^[6] Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проекти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML.^[6] Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

Версії[ред. | ред. код]

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві 1989 року.^[7]

• HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): найперша версія, орієнтована лише на текст.^[8]
• HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): до тексту додано атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
• HTML+ (листопад 1993): заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.^[9]
• HTML 2.0 (листопад 1995): визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «історичний», також визнані застарілими попередні версії.
• HTML 3.0: версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.
• HTML 3.2 (14 січня 1997): були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
• HTML 4.0 (18 грудня 1997): були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
• HTML 4.01 (24 грудня 1999): заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
• HTML 5 (Working Draft, 5 квітня 2008):^[10] HTML 5 має новий словник, побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов’язана з HTML специфікація DOM.
• XHTML 1.0 (26 січня 2000): висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
• XHTML 1.1 (31 травня 2001): після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
• XHTML 2.0 (розробка припинена в 2010 році): ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.

Для поліпшення взаємодії SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуару (перелік різноманітних символів) та позиції символу (перелік цифрових посилань на символи з репертуару). Кожен документ HTML — це послідовність символів із репертуару.

HTML використовує найповнішу кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set — Універсальний Набір Символів).

Проте однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно «знати» специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta із параметром charset. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.

Розмітка[ред. | ред. код]

Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.

Загальна структура[ред. | ред. код]

Документ HTML 5.2 складається з трьох частин:

1. Декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на початку документа, в якій визначається тип документа (DTD).
2. Шапка документа (знаходиться в межах елемента head), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері;
3. Тіло документа (може знаходитися в елементі body), в якому міститься основна інформація документа.

Нижче наведено приклад загальної структури HTML-документа:

<! DOCTYPE html> 
<html>
   <head>
      <title>Назва</title>
   </head>
   <body>
      <p> Hello world!</p>
   </body>
</html>

Елементи[ред. | ред. код]

Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та зміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контента елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним.

У елемента є початковий тег, який має вигляд <element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: <element-name element-attribute="attribute-value">контент елемента</element-name>.

Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега. Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.^[4] Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.

Елементи структурної розмітки застосовуються задля опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS). Наприклад:

<h2>Давньогрецькі боги</h2>
<p>
<strong>Посейдон</strong> — володар світових вод,
Океану, в латинян йому відповідав <em>Нептун</em>, у 
слов'ян — <em>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</em>.
</p>

Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Наприклад:

<font size="5">Давньогрецькі боги</font>
<br />
<b>Посейдон</b> — володар світових вод, Океану, 
в латинян йому відповідав <i>Нептун</i>, у слов'ян — 
<i>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</i>.

Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з’єднання частин документа з іншими документами. Наприклад:

<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/">Вікіпедія</a>

Атрибути[ред. | ред. код]

Більшість з атрибутів елемента являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівняння, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути окреслено лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте невзяття значення атрибутів у лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з’явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елемента img).

Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів: Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор елемента по всьому документу. Доданий до URL документа, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елемента.

Це може використовуватися:

Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елемента. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як підказку, що виникає при наведенні курсора на елемент.

Атрибут class впроваджує засіб об’єднання схожих елементів у класи.

Це може використовуватися для:

• відтворення візуальних ефектів. Для презентаційної розмітки, наприклад, документ може містити class="notation", який визначає всі елементи, у яких клас визначений як "notation", підпорядкованими головному тексту документа. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з’являються в самому HTML-коді документа;
• структурного поділу тексту. Для семантичної розмітки, наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів.

Базові типи даних[ред. | ред. код]

Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML ґрунтуються на базових типах даних SGML (наприклад, PCDATA, CDATA, NAME, ID, NUMBER).

Кожен елемент має дві властивості — атрибути і вміст, які мають певні значення. Всі можливі значення цих двох властивостей прописуються відповідно до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML:

• % Color — колір sRGB, записаний у шістнадцятковому вигляді, або одне з шістнадцяти службових слів;
• % ContentType — тип умісту/носія;
• % Charset — таблиця кодування символів;
• % Character — мнемоніка або окремий символ із UCS;
• % Length — nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках;
• % URI — Уніфікований ідентифікатор ресурсів;
• % Datetime — дата та час;
• % Script — скрипт;
• % StyleSheet — дані таблиць стилів;
• % Text — текстові рядки.

Мнемоніки[ред. | ред. код]

Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документа кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).

Розрізняють мнемоніки двох видів:

• Цифрові мнемоніки (десяткові або 16-кові)

Визначають кодову позицію символу із таблиці кодів UCS. Наприклад:

• Мнемоніки із певних сполучень символів

Такі мнемоніки використовують псевдоніми замість кодів символів. Проте в HTML не визначені псевдоніми для кожного символу із UCS. Наприклад:

HTML 4.01 підтримує три різні набори мнемонік:

• Мнемоніки для символів ISO 8859-1 (Latin-1)
• Символи, математичні символи та грецькі літери
• Мнемоніки для символів розмітки та інтернаціоналізації

‘

Валідація[ред. | ред. код]

Так само як і кожна мова, будь-яка комп’ютерна мова має свою власну граматику, словник і синтаксис. І кожен документ, написаний цією мовою, має дотримуватися цих правил. HTML використовує машинно-зчитуючу граматику, яка називається DTD, механізм, успадкований від SGML.

Проте, так само як і тексти природної мови можуть містити граматичні помилки, документи, що використовують мови розмітки можуть не дотримуватись визначеної граматики. Процес перевірки документа на дотримання визначених мовою правил називають валідацією, а інструмент, який здійснює перевірку  — валідатором. Документ, що пройшов цей процес без помилок, називають валідним.

Згідно з цією концепцією, «валідація HTML розмітки» визначається як процес перевірки веб-документа за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із елемента doctype.

Один із важливих принципів програмування: «Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте».^[11]

Браузери дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають веб-документи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документа мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же нестандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.

Саме тому дотримуватися першої частини принципу належить авторам документа, шляхом перевірки своїх документів на дотримання стандарту. Найкращий інструмент для цього — валідатор HTML-розмітки.

Перегляд[ред. | ред. код]

Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документа, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.

Транспортування в мережі[ред. | ред. код]

HTML документи можуть бути транспортовані так само як і будь-які інші файли (наприклад, за допомогою протоколів FTP, TCP), проте зазвичай вони транспортуються із сервера за допомогою протоколу HTTP або по електронній пошті.

HTTP[ред. | ред. код]

Всесвітня павутина складається в основному з HTML-документів, переданих з веб-серверів для браузерів, використовуючи протокол HTTP. До того ж HTTP використовується для передачі зображень, звуків, відео та іншого супутнього контенту. Для правильного відтворення документа браузером окрім нього самого передається ще й інша інформація (метадані), у якій зазвичай міститься визначення MIME типу (наприклад, text/html або application/xhtml+xml) та кодової таблиці документа.

Електронна пошта[ред. | ред. код]

Більшість графічних поштових клієнтів дозволяють використовувати підмножину елементів HTML (часто визначених стандартом як застарілі та не рекомендовані у розмітці), щоб забезпечити візуальне форматування тексту, роблячи неможливим семантичну розмітку тексту засобами поштового клієнта. Багато таких клієнтів включають в себе WYSIWYG-редактор HTML для складання повідомлень. Використання HTML у повідомленнях електронної пошти є спірним питанням через проблеми з сумісністю у різних поштових клієнтів; також HTML може допомогти приховати фішинг.

Поточні напрямки розвитку і використання HTML[ред. | ред. код]

З моменту свого створення HTML і пов’язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак у перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей^[12], її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти, пов’язані з HTML, відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів.^[13] Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, Консорціум Всесвітньої павутини розробив мови стилізування, такі як Каскадні таблиці стилів та Розширена мова таблиць стилів, аби перенести на них відповідальність за вигляд документа. У зв’язку з цим специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.

Семантичний HTML[ред. | ред. код]

Семантичний HTML — спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки^[14], проте також мав і елементи презентаційної розмітки, такі як font, i та center. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span та div. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.^[15]

У 2001 році в статті про Семантичну павутину Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими одного дня «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов’язаних фактів на благо користувачів.^[16] Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними веб-застосунками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веб-розробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.

Важливими типом веб-агента, який прочісує і читає веб-сторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент залежить від семантичної ясності веб-сторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів веб-сторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.

Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML, набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.^[17]

Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проекті HTML 5.

Добрий семантичний HTML також покращує доступність веб-документів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.

Проект специфікації HTML 5[ред. | ред. код]

HTML 5 — це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата WHATWG в червні 2004 року.^[18]

HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років.^[19]

Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов’язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок у Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними застосунками.^[20] HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних веб-сторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div) і вбудованих (span) елементів, наприклад елемент nav (навігаційного блок сторінки) і footer. Інші елементи забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio і video.

Наразі специфікація має статус «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C.^[21]

XHTML[ред. | ред. код]

Докладніше: XHTML

Ймовірно, HTML — найуспішніша мова розмітки документів у всьому світі.^{[джерело?]} Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори веб-документів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частини HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми.^[22] Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.

Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все помітнішими. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні веб-застосунки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами.^[23] Якщо документ більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.

1. ↑ ^{а б} HTML & CSS — W3C. www.w3.org (en). Процитовано 2017-11-22. 
2. ↑ Tim Berners-Lee, «Information Management: A Proposal.» CERN (March 1989, May 1990).
3. ↑ First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list. World Wide Web Consortium. 1991-10-29. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. 
4. ↑ ^{а б} Index of elements in HTML 4. World Wide Web Consortium. 1999-12-24. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. 
5. ↑ Tim Berners-Lee (1991-12-09). Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post). Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. «SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.» 
6. ↑ ^{а б} Raymond, Eric. IETF and the RFC Standards Process. The Art of Unix Programming. Архів оригіналу за 2005-03-17. Процитовано 2009-11-21. 
7. ↑ Information Management: A Proposal, Tim Berners-Lee, 1989
8. ↑ HTML, Urversion
9. ↑ A Review of the HTML+ Document Format, David Raggett
10. ↑ HTML 5, W3C Working Draft
11. ↑ Help and FAQ for the Markup Validator. World Wide Web Consortium. 2007-07-06. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-29. «One of the important maxims of computer programming is: «Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept.»» 
12. ↑ HTML Design Constraints. 03. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.» 
13. ↑ Pris Sears (1996). HTML. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.» 
14. ↑ Berners-Lee, Tim; Fischetti, Mark (2000). Weaving the Web: The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor. San Francisco: Harper. ISBN 978-0-06-251587-2. 
15. ↑ Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification. W3C. 2009-09-08. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.» 
16. ↑ Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila (2001). The Semantic Web. Scientific American. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «At the doctor’s office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom’s prescribed treatment from the doctor’s agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom’s insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete’s and Lucy’s busy schedules. In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn’t like it. University Hospital was all the way across town from Mom’s place, and he’d be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy’s agent, having complete trust in Pete’s agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…» 
17. ↑ Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee (2006). The Semantic Web Revisited. IEEE Intelligent Systems. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-10-02. 
18. ↑ http://lists.whatwg.org/htdig.cgi/whatwg-whatwg.org/2004-June/000005.html
19. ↑ Krill, Paul (2009-06-16). HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?. InfoWorld. Computerworld. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.» 
20. ↑ Introduction — HTML5. W3C. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.» 
21. ↑ When will HTML5 be finished?. WHATWG Wiki. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.» 
22. ↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-08. «HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear ‘Yes’: with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.» 
23. ↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-08. «If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can’t do that sort of thing with HTML.» 

uk.wikipedia.org

HTML — это

Так и напрашивается продолжение — HTML это что? Любой человек хоть немного знакомый с сайтостроением ответит: HTML — это язык разметки гипертекста. То есть надо им какой-то непонятный текст размечать, который непонятно почему вдруг стал с приставкой гипер (почему не супер?).

Следующий ожидаемый вопрос: Гипертекст – это что и зачем его размечать?. А гипертекст, друзья мои, — это…

Представьте себе текстовой документ. Этот текстовой документ разделен на части, каждая из которых лежит на отдельном компьютере. В каждой части документа есть ссылки на остальные части. Компьютеры связаны между собой некоторым образом, поэтому есть возможность просмотреть документ целиком. Ничего не напоминает? Очень похоже на всемирную паутину.

Если бы такой документ не был бы разделен на части и находился на одном компьютере, он был бы просто текстом. А вот разделенный на части текст, соединенный ссылками — это уже гипертекст. Ссылки, указывающие на другие части гипертекста называются гиперссылками.

Гипертекст представляется набором текстов, содержащих узлы перехода между ними, которые позволяют избирать читаемые сведения или последовательность чтения. Общеизвестным и ярко выраженным примером гипертекста служат веб-страницы.
Wikia, раздел Наука. Гипертекст.

По сути интернет — это одно целое гипертекстовое пространство. Но сам по себе гипертекст мало на что способен даже в плане передачи информации. Представьте себе Русский язык без знаков препинания. Без этого он станет намного менее богатым, не правда ли? Гипертекст также нуждается в своих знаках препинания, т.е. в разметке. Взять, к примеру, абзац выше. На самом деле выглядит всё так:

<blockquote>
<p>Гипертекст представляется набором текстов, 
содержащих узлы перехода между ними, которые 
позволяют избирать читаемые сведения или 
последовательность чтения. Общеизвестным и 
ярко выраженным примером гипертекста служат 
веб-страницы.<br>
<cite>Wikia, раздел <q>Наука</q>. 
<a hreflang="ru" target="_blank" title="Определение
 гипертекста" 
href="http://ru.science.wikia.com/wiki/гипертекст"
 rel="nofollow">Гипертекст</a>.
</cite>
</p>
</blockquote>

Просматриваем мы гипертекст при помощи специальных программ — обозревателей сети интернет. Самые популярные программы:

1. Mozilla Firefox
2. Internet Explorer
3. Opera
4. Google Chrome

всё это интернет-обозреватели. Чтобы обозреватель корректно отображал информацию со всем оформлением, которое задумал автор, гипертекст приходится размечать, указывая программе, какие объекты являются текстом, какие картинками, какие флеш-анимацией. То есть HTML — это инструмент, помогающий обозревателю правильно обрабатывать гипертекст.

Однако, большинству людей, начинающих интересоваться данной темой, эти тонкости малоинтересны. Их в основной массе волнует другое. HTML — это то, с помощью чего делаются сайты. И все! Поэтому после осознания сего факта обычно идет поиск учебника html с последующим изучением и применением изложенного в нём на практике.

Когда я писал первую статью для этого раздела (не эту), набрал в статистике поисковых запросов яндекса HTML это. А потом поднимал челюсть с пола. Это сколько же народа ищет ответ на этот вопрос!

Ну а находят они чаще всего какой-нибудь html-учебник, в котором написано примерно следующее:

HTML — это язык разметки гипертекста, большего пока знать не нужно, поехали…

Фразу пока знать не нужно можно расценивать как нет ничего более постоянного, чем временное. На самом деле знать нужно много чего, в особенности написанное ниже.

Спецификация HTML 4.01 консорциума W3C

Так вот я решил немного подправить ситуацию. HTML — это не просто текст какой-то там разметки. Это труд сотен или даже тысяч программистов, развивающих этот язык. HTML — это часть консорциума W3C, организации, развивающей среду web. Цель консорциума — привести все к единому знаменателю, что в свою очередь обеспечит стабильность и быстрое развитие всего интернета. Цель более чем благородная, не так ли?

W3C выпустил ряд важных документов, являющихся основой всего web’а — это спецификации (что-то вроде ГОСТ). Спецификация определяет правила, которым необходимо следовать при разработке сайтов и web-приложений. Необходимо хотя бы потому, что люди, писавшие правила, намного лучше меня и вас разбираются в языке гипертекстовой разметки. Они его развивают, а мы всего лишь используем.

Сама по себе спецификация HTML — документ для освоения достаточно сложный. Это уже потом, когда многое понятно, чувствуешь себя как рыба в воде. А поначалу как рыба, выброшенная на берег. Очень хорошим подспорьем в плане изучения html является неофициальный перевод спецификации HTML 4.01 от Александра Пирамидина. В довесок к этому переводу я написал данное руководство, призванное помочь освоиться в сложных и не всегда понятных местах, коих в спецификации немало.

Учебник HTML

Далее это руководство я буду именовать Учебник HTML, т.к. руководства и спецификации по этой теме в Яндексе никто не ищет. В конце каждой страницы данного учебника HTML расположена ссылка на следующую. Каждая следующая страница является продолжением предыдущей, так что перепрыгивать туда, где интересно, не советую. Читайте по порядку.

Если материалы сайта оказались для вас полезными, можете поддержать дальнейшее развитие ресурса, оказав ему (и мне ) моральную и материальную поддержку.

nevor.ru